Saturday, July 18, 2015

Спасибі, blogspot!

Нові пости будуть публікуватися на https://wheleph.github.io/, який побудований за допомогою Jekyll і дає наступні переваги:
  1. Можливість використовувати Markdown (зокрема GFM) для постів. Що особливо класно для технічних постів, адже підсвітка синтаксису працює із коробки без додаткових маніпуляцій.
  2. Повний контроль за вихідним кодом поста, зокрема можливість тримати його під контролем версій.
  3. Зручний і безкоштовний хостинг від Github, який дає можливість публікувати пости просто відправивши зміни у віддалений репозиторій.
При переїзді мені здорово допомогла ця стаття: http://joshualande.com/jekyll-github-pages-poole/

Update
Через деякий час вирішив перебратися на https://wheleph.gitlab.io/, тому що там я не прив'язаний до версії Jekyll, бо визначаю процес збірки самостійно за допомогою вбудованого Gitlab CI.

Monday, June 9, 2014

Як Настя отримувала закордонний паспорт у Києві

Коли моїй дружині Насті треба було отримати закордонний паспорт, спочатку ми вирішили звернутися до Відділу централізованого оформлення паспортів, де я отримував паспорт 4 роки тому. Однак виявилося, що деякі речі змінилися за цей час і отримували ми паспорт по іншому.

Ми приїхали до Відділу близько обіду, але виявилося, що подавати документи було вже пізно, бо місця у черзі закінчилися. Всього за день обслуговується 150 чоловік: 50, які подали електронну заявку на сайті і 100 із живої черги. Однак записатися на сайті досить проблематично, бо всі місця на тиждень вперед зайняті, а 100 чоловік живої черги набирається за перші 15-20 хвилин зранку.

Обдумуючи різні варіанти, вирішили по дорозі додому заїхати до Голосіївського ВВІР (що є варіантом "по-замовчанню" при оформленні паспорту). І виявилося, що подавати документи там не так уже й складно. Набір їх такий же, як і у Відділі, але черга значно менша. Оформлення, щоправда, займає 30 робочих днів, однак строки для нас не були критичними.

Сподіваюся, що наш досвід стане у Вам у пригоді.

Monday, January 13, 2014

Мій досвід реєстрацї IMEI

IMEI — це серійний номер мобільного пристрою, який встановлюється заводом-виробником та є унікальним для кожного мобільного телефону.

Український державний центр радіочастот (УДРЦ) веде базу кодів IMEI мобільних терміналів. Зараз, наскільки я знаю, вона ніяк не використовується, але потенційно операторів можуть змусити блокувати пристрої, що відсутні там. Такі зміни до закону "Про телекомунікації" уже розглядалися, але поки що так і не були затверджені.

Якщо телефон офіційно ввезено для продажу, то його IMEI в цій базі вже присутній. Однак, якщо ви купили телефон за кордоном, то його там, звичайно ж, немає. Але за наявності необхідних документів, УДРЦ може внести ваш IMEI до бази. Перелік таких документів можна знайти тут: http://www.ucrf.gov.ua/uk/imei_base/faq_imei/ (5. Я привіз мобільний телефон з-за кордону. Як мені зареєструвати його код ІМЕІ в узагальненій базі даних?).

Під час закордонної поїздки я придбав планшет із 4G/3G/2G модулем і вирішив зареєструвати його IMEI. Діяв за інструкцією і вислав на адресу УДРЦ заповнену заяву та копії першої сторінки та сторінки з відміткою про перетинання державного кордону України (при в’їзді) паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Відмітку про перетин кордону в аеропорту по замовчанню не роблять, але якщо попросити, то її поставлять.

Через 2 тижні мені прийшла відповідь про те, що код було внесено до бази, а перевірка через сайт це підтвердила. Таким чином, реєстрація пройшла успішно, чого і Вам бажаю :)

Tuesday, November 27, 2012

Український Нью-Йорк

За час свого двотижневого відрядження у США я встиг відвідати лише невелику частину Нью-Йорку. Але, незважаючи на це, я думаю, що мені вдалося знайти місце із найкращою атмосферою, де можна себе відчути щасливим посеред нескінченної метушні столиці світу. На щастя, коли я планував маршрут прогулянки для єдиного повноцінного уікенду, я натрапив на кілька статей про життя українців у цьому місті, після чого я відправився в український квартал.

Говорять, що на початку 1950-х цей квартал був повністю заселений нашими співвітчизниками, однак із плином часу більшість із них перебралися в райони типу Брайтон-Біч із дешевшим житлом. Однак і зараз тут ви побачите, почуєте і скуштуєте багато українського.

Діставшись до місця призначення, вирішив спочатку підкріпитися. Якраз на перетині 2 авеню і 9 вулиці зайшов у ресторан "Veselka". Всередині яблуку ніде було впасти, тому я розмістився за столиком біля входу. 


І от нарешті я їм відмінний український борщ із варениками:
Місце саме по собі теж дуже цікаве, з історією. "Veselka" була заснована у 1954 році подружжям Дармохвал, які переселилися суди після кінця війни. Офіціантами працюють американці, а от на кухні, кажуть, нащадки українців. Може саме тому борщ і був настільки смачним.

Далі із хорошим настроєм пішов по вулицям і побачив багато українського:
З Вікіпедії«Пласт» — скаутська організація України, мета якої сприяти всебічному патріотичному самовихованню української молоді





Ukrainian sport club


І тут я непомітно підійшов до вулиці Тараса Шевченка:
Тут стоїть школа св. Юра:
Ось її кутовий камінь:
А за поворотом знаходиться український музей (http://www.ukrainianmuseum.org/):

Мені стало цікаво, чи зможу я тут дізнатися більше про Україну, і вирішив зайти. В музеї є кілька експозицій. На першому поверсі можна побачити українські килими.


Тут я прямо відчув подих історії. Переважна їх більшість створена в 1920-30 рр., перевезена іммігрантами, а пізніше подарована музею. Навіщо люди брали такі громіздкі речі через океан? Я думаю, що для них це була частина батьківщини, яку вони хотіли взяти з собою, щоб потім показати своїм дітям.

Також є кілька експозицій сучасного українського мистецтва:
Рон Костюк

Ілона Сочинськи

Будинок повністю належить українській громаді, всюди імена спонсорів:



Вже виходячи з музею, сказав "Дякую" дівчині, що продавала білети. І дуже приємно було почути у відповідь українською "Заходьте ще!".

Ось так пройшов мій найкращий день у Нью-Йорку.


Статті, що спонукали:

Sunday, January 22, 2012

Як дізнатися Wi-Fi (WPA) пароль сусіда і як від цього вберегтися самому

Нещодавно із чергового випуску подкасту Security Now я дізнався про нову вразливість системи безпеки Wi-Fi мереж. Всім рекомендую послухати. Тим більше, що цей подкаст взагалі дуже цікавий як із точки зору загальної security-awareness, так і для практики в сприйнятті англійської мови на слух. Смисл полягає в тому, що БУДЬ-ЯКУ БЕЗПРОВІДНУ МЕРЕЖУ, ПОБУДАВАНУ НА ДОСТАТНЬО НОВУМУ РОУТЕРІ (2007+) ІЗ НАЛАШТУВАННЯМИ ПО ЗАМОВЧАННЮ, ЗА КІЛЬКА ГОДИН МОЖНА ЗЛАМАТИ.


Проблема лежить у неправильній реалізації протоколу WPS (Wi-Fi Protected Setup). За оригінальним задумом він має дозволяти під’єднуватися до безпровідних мереж без знання паролю. Замість нього достатньо просто ввести так званий WPS-пін, що як правило друкується на наклейці, приліпленій на самому роутері. Цей пін 8-значний, але при його перевірці клієнти мережі пересилають спочатку перші 4 цифри, а потім – останні. І в кожній із відомих реалізацій відповідь із результатом перевірки приходить після кожного запиту. Це означає, що достатньо просто підібрати 2 чотирицифрових числа (всього 20 000 варіантів).

Після того, як це стало відомо, зв’явилася детальна стаття про те, як практично використовувати цю помилку за допомогою програми Reaver. Я спробував це зробити, і виловив свій пароль та ім’я мережі (вона в мене прихована) за 1 годину. Із детального логу було видно, що як тільки було знайдено правильний пін, відразу відкрилося ім’я мережі і пароль.

Біда в тому, що WPS має бути обов’язково реалізований і ввімкнений за замовчанням у всіх роутерах, сертифікованих Wi-Fi Alliance (що на практиці означає всі роутери).

Щоб вберегтися від цієї біди є наступні варіанти:
  1. Вимкнути WPS, що я і зробив.
  2. Скористатися альтернативними прошивками типу DDWRT, що не підтримують WPS.
  3. Дочекатися, поки виробники випустять нові прошвки для своїх продуктів, що перевірятимуть усі 8 цифр відразу, а не частинами.

Sunday, June 13, 2010

Як я отримував закордонний паспорт в Києві

Нещодавно в мене виникла проектна необхідність полетіти у США. Причому досить несподівано, а на той момент в мене ще не було закордонного паспорту (і тим більше американської візи в ньому). Одним словом, треба було отримувати цей документ якнайшвидше.

На щастя, зараз в Києві є можливість швидко (від 3 робочих діб), просто і абсолютно легально отримати закордонний паспорт в Міжрегіональному центрі видачі паспортних документів (надалі Центр).

Взагалі, я знайшов три наступні можливості отримати паспорт:
  1. Стандартна процедура через ВВІР (Відділ віз і реєстрацій, рос. ОВИР). Переваги цього підходу полягають в тому, що він цілком офіційний і найдешевший із усіх можливих. Але й суттєві недоліки теж є: подавати більше документів, стояти в чергах, оплачувати послуги через банк, а не на місці, а найголовніше те, що паспорт буде готовий лише через 3 місяці. Саме через строк для мене такий варіант був зовсім неприйнятним. Хоча я чув, що при наявності спеціальної заяви із вказівкою поважних причин можна отримати його і за 10 днів. В принципі, якщо у Вас є запас в 4-6 місяців і деяка кількість часу, щоб ходити по інстанціям, то це, мабуть буде хорошим варіантом, бо навіщо платити більше?
  2. Послуги посередників, якими кишить інтернет. Довго їх шукати не треба, можна просто погуглити: Загран паспорт Киев. Вони гарантують більш швидке отримання паспорту (деякі навіть за 1-2 дні). Тут же наявна сегментація по цінам — чим швидше, тим дорожче. Вони обіцяють оформлення паспорту абсолютно офіційно, і це мабуть дійсно так. Механізм роботи приблизно такий (за словами знайомих): у ВВІР сидить свій чиновник, який приймає конкретних клієнтів швидко і без черги. Недоліки: вища ціна в порівнянні із Центром, не зовсім зрозуміла схема роботи, Ви навряд чи отримаєте чек із сумою, яку заплатили за послуги (що може бути актуально, якщо ці витрати компенсує замовник/роботодавець). У цьому підході я бачу смисл лише в тому випадку, якщо паспорт потрібен реально швидко, наприклад за 1 день.
  3. Скористатися послугами Центру. Все просто: ви отримуєте паспорт прозоро і швидко, практично без черг. Їздив я туди двічі. Перший раз подавати документи, на що я витратив порядку 2 годин. Однак я зробив відразу все: подав документи, сфотографувався і оплатив послуги (відділення банку знаходиться в тому ж приміщенні). І другий раз уже забирати паспорт. Із недоліків можу відмітити лише незручне положення — Центр знаходиться у Бортничах і те, що туди складно додзвонитися — телефон зайнятий, або не відповідає. В принципі, в них є ще й відділ в центрі Києва по вулиці Саксаганського, але із відгуків я чув, що там більші черги, тому їздив саме в Бортничі.
От такий мій досвід отримання закордонного паспорту. Сподіваюся, що він комусь стане у пригоді.

P.S. Виявляється, отримувати закордонний паспорт у ВВІР не так уже й складно, наш досвід описано тут.

Friday, November 20, 2009

SyntaxHighlighter in action

The purpose of this post is to view SyntaxHighlighter in action.

Here is Java snippet:
public class Runner {

  /**
   * @param args
   */
  public static void main(String[] args) {
    // TODO Auto-generated method stub
    System.out.println("Hello Java");
  }

}

And here's Bash script:
cd /home/wheleph/bin/fah/core1/
./fah6&

cd /home/wheleph/bin/fah/core2/
./fah6&

To enable SyntaxHighlighter for a blog hosted at blogger.com (or blogspot.com) you have to add this snippet to your HTML-template at the end of <head> section:
    <!--SYNTAX HIGHLIGHTER BEGINS-->
    <link href='http://alexgorbatchev.com/pub/sh/current/styles/shCore.css' rel='stylesheet' type='text/css'/>
    <link href='http://alexgorbatchev.com/pub/sh/current/styles/shThemeDefault.css' rel='stylesheet' type='text/css'/>
    <script src='http://alexgorbatchev.com/pub/sh/current/scripts/shCore.js' type='text/javascript'/>
    <script src='http://alexgorbatchev.com/pub/sh/current/scripts/shBrushBash.js' type='text/javascript'/>
    <script src='http://alexgorbatchev.com/pub/sh/current/scripts/shBrushCpp.js' type='text/javascript'/>
    <script src='http://alexgorbatchev.com/pub/sh/current/scripts/shBrushCSharp.js' type='text/javascript'/>
    <script src='http://alexgorbatchev.com/pub/sh/current/scripts/shBrushCss.js' type='text/javascript'/>
    <script src='http://alexgorbatchev.com/pub/sh/current/scripts/shBrushJava.js' type='text/javascript'/>
    <script src='http://alexgorbatchev.com/pub/sh/current/scripts/shBrushJScript.js' type='text/javascript'/>
    <script src='http://alexgorbatchev.com/pub/sh/current/scripts/shBrushPhp.js' type='text/javascript'/>
    <script src='http://alexgorbatchev.com/pub/sh/current/scripts/shBrushPython.js' type='text/javascript'/>
    <script src='http://alexgorbatchev.com/pub/sh/current/scripts/shBrushRuby.js' type='text/javascript'/>
    <script src='http://alexgorbatchev.com/pub/sh/current/scripts/shBrushSql.js' type='text/javascript'/>
    <script src='http://alexgorbatchev.com/pub/sh/current/scripts/shBrushVb.js' type='text/javascript'/>
    <script src='http://alexgorbatchev.com/pub/sh/current/scripts/shBrushXml.js' type='text/javascript'/>
    <script src='http://alexgorbatchev.com/pub/sh/current/scripts/shBrushPerl.js' type='text/javascript'/>

    <script language='javascript'>
      SyntaxHighlighter.config.bloggerMode = true;
      SyntaxHighlighter.config.clipboardSwf = 'http://alexgorbatchev.com/pub/sh/current/scripts/clipboard.swf';
      SyntaxHighlighter.all();
    </script>
    <!--SYNTAX HIGHLIGHTER ENDS-->

The code you wish to highlight should be inside <pre> section:
<pre class="brush: java">
public class Runner {
}
</pre>

Also notice that all right angle brackets must be HTML escaped, eg all < must be replaced with &lt; This will ensure correct rendering.